Щодо позовних вимог, підсудності та судового збору
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 240/3548/24
Справи про визнання протиправними дій, які містять ознаки мобінгу не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, а також такий спір діючим законодавством не віднесений і до юрисдикції інших судів.
У випадку захист прав та інтересів позивача шляхом визнання протиправними дій, які містять ознаки мобінгу, не забезпечить ефективного захисту його прав та інтересів, оскільки такий захист вже передбачений діючим законодавством (ст.2-2 КЗпПУ заборонено вчиняти мобінг та ст.173-5 КУпАП), яке передбачає притягнення осіб до відповідальності за вчинення мобінгу.
Постанова Шостого апеляційнийного адміністративнивного суду від 06.03.2024 у справі № 320/29578/23
Поняття «мобінгу» визначено Кодексом законів про працю України і за своєю юридичною природою лежить у площинні трудових правовідносин.
А тому саме чітке та зрозуміле викладення Позивачем позовних вимог надає можливість правильного визначення правил юрисдикційної підсудності: цивільного (відповідно до положень Кодексу законів про працю України) або адміністративного судочинства.
З цих підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем вказано неконкретизоване формулювання позовних вимог, яке не відповідає приписам КАС України.
Постанова Шостого апеляційнийного адміністративнивного суду від 06.03.2024 року у справі № 320/29578/23
Колегія суду встановила, що Позивачем правильно сплачено судовий збір у сумі 1073,00 грн, як за одну, заявлену фізичною особою, вимогу немайнового характеру, оскільки зазначені Апелянтом у прохальній частині позовної заяви усі випадки, які, на його думку, є мобінгом, не можуть вважатися окремими вимогами, а становлять собою цілісну систему дій або бездіяльності Відповідача.
Тому, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності обовʼязку в Апелянта сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 53459,20 грн, колегія суддів приймає їх до уваги.
Щодо систематичності вчинення мобінгу
Постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 12.12.2023 року у справі № № 345/2177/23
Проректор з науково-педагогічної діяльності та міжнародних зв’язків звернувся до суду з позовом до Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського про встановлення фактів дискримінації у сфері праці, усунення дискримінації, шляхом визнання неправомірними дій і рішень відповідача, стягнення грошової компенсації у розмірі дворічного середнього заробітку.
Вчиненням мобінгу працівник вважав:
•неодноразові звільнення з роботи (у 2017 році та після поновлення на роботі на підставі рішення суду, у 2019 році, 2020 році, 2022 році),
•введення виключно щодо позивача «Журнал присутності на роботі», що є дискримінаційними діями стосовно до позивача,
•лист-повідомлення від НАЗК про статусу викривача корупції з 22.10.2019 року,
•з боку керівництва дискримінаційні дії стосовно позивача за ознаками його профспілкової і правозахисної діяльності, внаслідок чого він зазнав обмежень у реалізації своїх прав і свобод, щодо позивача створювалися менш сприятливі умови порівняно із іншими співробітниками, це проявилось у діях щодо приниження людської гідності позивача, створення в трудовому колективі університету напруженої, ворожої, образливої та зневажливої атмосфери стосовно нього, особливо після його неодноразових звернень із заявами про корупцію до Національного агентства з питань запобігання корупції,
•відмова працівників ректорату приймати і реєструвати заяви та скарги від позивача,
•зобов’язання проходження ним щоденної реєстрації в принизливій формі, зобов’язання позивача надати ректору або тимчасово виконуючим обов’язки письмові пояснення щодо відсутніх порушень трудової дисципліни,
•відмова реєструвати та оплачувати лікарняні листи,
•позбавлення його премії за весь період роботи, внаслідок чого було значно погіршено матеріальне становище позивача,
•невиконання рішення суду про поновлення на роботі.
Працівник чотири рази оскаржував накази про звільнення, пов’язував звільнення зі своєю профспілковою та антикорупційною діяльністю, що є дискримінацією у сфері праці.
Останнім Рішенням Калуського районного суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 поновлено працівника на рівнозначній посаді проректора з науково-педагогічної діяльності та інноваційного розвитку Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
Проте рішення Калуського міськрайонного суду від 15.02.2023 року не виконано, а тому прийнято декілька постанов у виконавчому провадженні про накладення штрафу.
Також державним виконавцем на адресу начальника Шевченківського УП ГУНП України направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Зазначив, що вказані дії відповідача можливо кваліфікувати як мобінг діяння роботодавця, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації у формі психологічного та економічного тиску, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність та зміни місця роботи.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського та встановлено факт дискримінації (мобінг) у сфері праці щодо працівника, стягнено 524 712,00 грн грошової компенсації.
Університетом було подано апеляційну скаргу, до відома якої стало те, що суд помилково застосував положення щодо викривача у контексті зв’язку способу доказування дискримінації (мобінгу). Згідно ч. 4 ст. 235 КЗпП та ч. 7 ст. 53-4 Закону України «Про запобігання корупції» відсутні підстави для стягнення з відповідача грошової компенсації в розмірі дворічного середнього заробітку.
Апеляційний суд частково задовольнив скаргу:
•у частині встановлення факту вчинення мобінгу підтримав, адже позивач зазнав обмеження у своїх трудових прав, в тому числі у зв’язку із повідомленням позивачем про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, у порівнянні з іншими співробітниками. Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано,
•відмовив у стягненні компенсації згідно з ч. 4 ст. 235 КЗпП та ч. 7 ст. 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки ця норма підлягає застосуванню при розгляді справи про поновлення на роботі та у разі відмови працівника від поновлення на роботі, а у разі неможливості поновлення у розмірі дворічного середнього заробітку.
Але Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.03.2024 ці рішення були скасовані за нововиявленими обставинами. Внаслідок скасування рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 по справі № 345/3136/22, яке було покладено в основу ухвалення цих рішень в частині наявності систематичності дій відповідача щодо обмеження позивача у його трудових справах, виключається системність (повторюваність) дискримінаційних дій роботодавця стосовно позивача.
Щодо доведення факту вчинення мобінгу
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 29 травня 2023 року у справі № 529/131/23
Позивачка просила суд встановити факт вчинення мобінгу з боку директора, що полягало у:
- недопуску останньої до роботи, перешкоджання виконання нею трудових функцій (не видано наказ про поновлення);
- перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місце (холодне приміщення);
- створення напруженої та образливої атмосфери шляхом підписання нової посадової інструкції.
Через значний психологічний тиск та мобінг з боку директора позивачка подала заяву про розірвання трудового договору за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП, яка не була задоволена директором.
Судом не було встановлено вчинення мобінгу, оскільки:
1.Факт недопуску позивачки до роботи не підтверджено
Позивачка була ознайомлена з наказом про поновлення, що підтверджується Актом від 28.12.2022, в якому вказано, що директор в телефонному режимі ознайомила працівницю з наказом, зачитавши його, та у справі був досліджений аудіозапис розмови між позивачем та директором від 28.12.2022.
Позивачка сама підтвердила в судовому засіданні, що близько обіду, перебуваючи на роботі, їй стало зле, і вона пішла додому.
Доказів причино-наслідкового зв’язку між діями директора та поганим самопочуттям позивачки матеріали справи не містять.
2. Факт про перенесення робочого місця в непристосоване для цього виду роботи місце не доведений позивачкою
Згідно з доповідною запискою самої Позивачки робоче місце не змінювалось.
На доповідну записку Позивача щодо невідповідності температурного режиму її робочого місця, відповідачем проведено обстеження робочого місця та задля комфортного перебування вирішили видати тепловентилятор-обігрівач.
Низький температурний режим на робочому місці позивачки, не може вважатися мобінгом, оскільки такий не залежить від дій чи бездіяльності роботодавця.
2.Факт наявної вимоги з боку директора виконувати трудові обов’язки, які не передбачені посадовою інструкцією, що створює напружену, ворожу, образливу атмосферу та змушує недооцінювати свою професійну придатність не доведено
Після виходу з лікарняного на роботу працівниці надано для ознайомлення нову посадову інструкцію, якою на неї було покладено нові обовʼязки – обслуговування газового обладнання топочної.
Проте, сама позивачка в судовому засіданні підтвердила, що і раніше вела спостереження за газовим котлом, іноді вмикала автоматику на котлі.
Покази свідка суд оцінює критично, оскільки остання є дочкою позивачки та має зацікавленість у розгляді справи.
Досліджений у судовому засіданні диск із відеозаписами, на яких дочка позивачки фіксує на телефон розмови між мамою та директором не містять ознак мобінгу з боку директора, поведінка директора не вказує на дії, що спрямовані на приниження честі та гідності та не містить ознак психологічного тиску.
Постанова Запорізького апеляційного суду від 08.12.2023 року у справі № 336/3548/23
Працівниця звернулась до суду з позовом про визнання мобінгу з боку керівника та його припинення щодо підлеглого.
Судами не задоволено позовні вимоги, оскільки:
- доказів систематичних (повторюваних) тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця щодо вчинення мобінгу позивачем не надано;
- з лікарняних листків непрацездатності неможливо встановити причинного зв’язку між погіршенням стану здоров’я та діями відповідача, які на думку позивача порушили її трудові права;
- не надано жодного медичного висновку, підтвердження звернення до медичних установ про порушення її фізичного чи психологічного стану, а також що їй було надано кваліфіковану допомогу відповідними медичними фахівцями у зв’язку з неправомірними діями відповідача.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19.10.2023 року у справі № 758/5321/23
Працівник звернувся до суду з позовом про визнання фактів мобінгу та стягнення моральної шкоди.
Підставою звернення стало те, що:
- підприємство порушило таємницю приватного листування позивача у закритій групі Viber та використало отриману інформацію для вчинення психологічного тиску на позивача та вимагав звільнитись;
- відповідач відсторонив позивача від роботи на 4 місяці шляхом блокування електронної перепустки для допуску до приміщення;
- відповідач необ’єктивно оцінив позивача за 2022 рік та позбавив щорічної премії;
- відповідач не підвищив позивачеві заробітну плату у 2023 році.
Суд відмовив у задоволенні позову, оскільки не встановив факт вчинення мобінгу.
На підприємство через гарячу лінію «Compliance Hotline» надійшла скарга на працівників, додано фото (скріншоти) листування групи працівників у чаті Viber, де містилися образливі коментарі, спрямовані на інших співробітників відповідача. Учасником цього обговорення був і позивач.
У судовому засіданні допитані свідки, які є працівниками відповідача та були учасниками цього чату у Viber, підтвердили, що листування у закритій групі було, де містилися образливі коментарі позивача щодо інших співробітників.
Суд дійшов висновку про те, що листування у чаті Viber «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є особистою інформацією позивача.
Таким чином, суд не вважає мобінгом (цькуванням) стосовно позивача отримання відповідачем скарги та фото (скріншотів) із листуванням у чаті у Viber «ІНФОРМАЦІЯ_1» та подальше реагування відповідачем на таку скаргу.
Суд встановив, що причиною для тимчасового обмеження доступу позивача до внутрішніх систем та приміщення офісу відповідача було грубе порушення позивачем правил, політик та процедур відповідача. Тимчасово обмежуючи доступ, відповідач мав намір захистити інших працівників від протиправної поведінки.
Постанова Київського апеляційного суду від 08.02.2024 року у справі № 753/7920/23
07 квітня 2023 року лікар-рентгенолог, старша медична сестра відділення променевої та функціональної діагностики, рентген-лаборант, молодша медична сестра подали до КНП «КМДДЦ» рапорт стосовно наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1, який зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції від 07 квітня 2023 року за № 29.
17 квітня 2023 року КНП «КМДДЦ» видало наказ № 48 «Про створення комісії з проведення службового розслідування щодо наявності ознак мобінгу в діях лікаря-рентгенолога ОСОБА_1».
Надано строк до 14-00 год. 19 квітня 2023 року для подання комісії та директору КНП «КМДДЦ» письмових пояснень.
19 квітня 2023 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких вона заперечувала обставини, викладені в рапортах, назвала їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також 19 квітня 2023 року були надані пояснювальні записки інших працівників.
Відповідно до протоколу № 1 службового розслідування від 17 квітня 2023 року за № 48 від 01 травня 2023 року комісія встановила, що 07 квітня 2023 року у кабінет рентгену, де працювала старша медична сестра ОСОБА_3 та рентген-лаборант ОСОБА_4 зайшла лікар-рентгенолог ОСОБА_1, влаштувала скандал та зірвала прийом пацієнтів.
Також комісією встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2022 року регулярно влаштовує скандали у відділенні променевої та функціональної діагностики, створює нестерпні умови для праці, цькує, ображає та наводить наклеп на працівників відділення.
Наказом № 54 від 05 травня 2023 року лікарю-рентгенологу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни.
За змістом положень пункту 12 частини 1 ст. 40 КЗпП України, працівник може бути притягнутий до відповідальності, а трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, у т. ч., вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.
Натомість доказів ухвалення судового рішення, що набрало законної сили, із встановленням обставин мобінгу (цькування) у цій справі не надано і судом таких не встановлено.
Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 28.07.2023 року у справі № 936/204/23 (на користь роботодавця, затверджено мирову угоду на стадії апеляції)
Позивач просив встановити факт мобінгу, який виражався у наступному: вчинення дій спрямовані на приниження честі й гідності працівника, його ділової репутації, які проявлялися у формі як психологічного, так і економічного тиску (притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушення права на відпочинок – ненадання обов’язкових відпусток, зниження розміру заробітної плати, позбавлення 13-ої зарплати, обмеження в можливості працювати – відключення службової електронної пошти, порушення права на працю – незаконне звільнення).
Суд не знайшов доказів вчинення мобінгу, оскільки:
•працівника притягнуто до відповідальності за порушення трудової дисципліни у законний спосіб, а саме за прогул,
•щодо 13-ої зарплати, то виплата винагороди за наслідками роботи за 2022 рік не була здійснена працівнику на підставі наказу у зв’язку з недотриманням ним правил внутрішнього трудового розпорядку.
•звернення працівника щодо можливого вчинення стосовно нього мобінгу було розглянуто 18.01.2023 Радою трудового колективу, за результатом чого не встановлено в діях керівництва ознак дискримінації або мобінгу (оформлено Протоколом №2 від 18.01.2023).
Джерело: Посібник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ «Протидія мобінгу (цькуванню в Україні). https://tinyurl.com/54r7azzu