Аналіз судової практики про поширення інституту спільної сумісної власності
Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, засновник Адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ
Огляди
14.06.2023

Аналіз судової практики про поширення інституту спільної сумісної власності на правовідносини з набуття майна сім’єю без реєстрації шлюбу у період спільного проживання

Верховний Суд підтвердив правову позицію про визнання права власності на ½ частки майна, набутого у період спільного проживання у разі, якщо відповідач не спростував презумпцію спільності права власності та не довів витрат особистих коштів на придбання вказаного майна.

Обставини справи

Позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на частину майна, яке є спільною сумісною власністю. Свої позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що під час спільного проживання з відповідачем, вони придбали автомобіль, який був зареєстрований за відповідачем.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що після розірвання шлюбу позивачка дійсно продовжила та була зареєстрована за однією адресою з відповідачем, оскільки не мала іншого місця проживання, проте у фактичних шлюбних відносинах сторони не перебували, не мали спільного бюджету, не вели спільного господарства, а спірний автомобіль придбаний за власні кошти відповідача.

Висновки суду першої інстанції

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та визнано за позивачем право власності на 1/2 ідеальної долі автомобіля. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження ті обставини, що сторони у спірний період проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, в одному будинку, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права й обов`язки тощо, тобто у вказаний період мали відносини, притаманні подружжю. Задовольняючи позов в частині визнання за позивачем права власності на 1/2 ідеальної долі автомобіля, суд виходив з того, що вказане майно набуте сторонами у період їх спільного проживання, та відповідач не спростував презумпцію спільності права власності та не довів витрат особистих коштів на придбання указаного майна.

Висновки суду апеляційної інстанції

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Постановою ВС касаційну скаргу залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишено без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив, що за статтею 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Таким чином, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

При цьому, ВС наголошує, що для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю у наведеному визначенні. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя.

Також, уваги заслуговують обставини, що відповідач не спростував презумпцію спільності права власності та не довів витрат особистих коштів на придбання указаного майна належними доказами. За цих обставин та за умови встановлення факту спільного проживання, на майно, набуте однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період спільного проживання, поширюється інститут спільної сумісної власності.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 квітня 2023 року по справі № 388/1430/21 (провадження № 61-11340 св 22), з повним текстом якої ви можете ознайомитися за посиланням: http://surl.li/huuoi

Підготувала Ольга Михальчук, адвокат, магістр права, засновник Адвокатського бюро «Ольги Михальчук», член Центру сімейного права ВША НААУ