Аналіз практики застосування законодавства про пестициди та агрохімікати: баланс інтересів бджолярів і фермерів
Огляди
14.12.2023

Аналіз практики застосування законодавства про пестициди та агрохімікати: баланс інтересів бджолярів і фермерів

 

Мета статті: привернути уваги до проблем практики застосування положень Закону України «Про пестициди та агрохімікати» та надати рекомендації для захисту інтересів аграріїв і пасічників у разі виникнення конфлікту через використання пестицидів та агрохімікатів. Зокрема, до проблем слід віднести відсутність належної правозастосовної практики серед пасічників і фермерів та пасивність органів влади щодо належного забезпечення реалізації принципів державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами. Зокрема, недотримання пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища відносно економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів; відсутність обґрунтованості їхнього застосування; відсутність державної підтримки щодо впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин; гарантування безпечності для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених санітарними нормами та іншими нормативно-правовими актами. Залучення адвокатів до планування діяльності із використання пестицидів, організації пасік, здійснення управлінських функцій громадами дозволило б попереджати виникнення конфліктів у цій сфері, адже попередження це важлива функція екологічного права та реальна гарантія захисту права на безпечне та чисте довкілля. 

Сезон закінчився і аграрії підводять підсумки врожаю 2023 року: доходів і витрат, вдалого вибору культур для посіву, вдалого вибору каналів збуту, логістики тощо. Разом із аграріями помітною одиницею в селі є бджолярі. Це окремий бізнес, більш душевний, народний, якщо можна так окреслити. За останні роки український мед переживає свій стрімкий розвиток, а його експорт у країни ЄС значно перевищує встановлені квоти. Однак кожного року в тому чи іншому регіоні привертають до себе увагу випадки загибелі сімей бджіл через отруєння пестицидами та агрохімікатами, якими фермери та агрокомпанії обприскують поля. 

Питання безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів час від часу виникає не лише щодо бджіл, а й інших тварин, птахів, самої екосистеми. Найбільш масштабним за збитками був кейс щодо загибелі сірих журавлів, окарів та інших червонокнижних птахів у 2021 році внаслідок оброблення полів навколо заповідника агрохімікатом бродіфактум від гризунів. Ця природна катастрофа отримала своє завершення лише внаслідок застосування жорсткої заборони на застосування цього агрохімікату в радіусі 40 км від заповідника відкриттям кримінальних проваджень і тотальних перевірок аграріїв. Разом з тим цей препарат був і є в Державному реєстрі пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання. Отже, що це: колізія законодавства чи порушення користувачами умов використання пестицидів та агрохімікатів. Переходячи в судову площину, останнє слід довести в суді.

Тож як захистити бджіл та інших тварин від отруєння, законодавчі вимоги до поводження із пестицидами та агрохімікатами, судову практику з цього питання розглянемо в цій статті. 

Про пестициди

Закон України «Про пестициди та агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР (далі – Закон № 86/95) визначає основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами й агрохімікатами, серед яких є: 

  • пріоритетність збереження здоров’я людини і охорони навколишнього природного середовища відносно економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

  • обґрунтованість їх застосування та державна підконтрольність;

  • мінімізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин (ст. 3 Закону № 86/95).

При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб (стаття 12 Закону № 86/95).

На практиці аграрії часто грішать відсутністю агрохімічного паспорта поля. 

Відповідно до п. 1.5 Порядку  ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2011 № 536, агрохімічна  паспортизація орних земель здійснюється через кожні 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень – через кожні 5-10 років і є обов’язковою для всіх землевласників і землекористувачів.

Відповідно до положень статей 16-17 Закону № 86/95 до повноважень державних органів належать затвердження порядку застосування та державний нагляд за виконанням правил поводження із пестицидами та агрохімікатами. У цій сфері державним органам, які здійснюють нагляд, надані більш повні повноваження Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами» № 2775-IX, який прийнято 16.11.2022, а набув чинності повністю 28.06.2023. 

Так, посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати, мають право:

  • вимагати від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з виробництвом, транспортуванням, зберіганням, застосуванням пестицидів і агрохімікатів і торгівлею ними, додержання законодавства про пестициди і агрохімікати;

  • безперешкодно відвідувати підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана із застосуванням пестицидів і агрохімікатів і торгівлею ними;

  • припиняти роботи із застосуванням пестицидів і агрохімікатів у порядку, передбаченому законом;

  • накладати стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про пестициди і агрохімікати, у порядку, передбаченому законом.

Законні вимоги посадових осіб, що здійснюють державний нагляд і державний контроль, є обов’язковими для виконання. Наведена імперативність покликана усунути будь-яке свавілля у поводженні із цими речовинами, оскільки наслідки порушення правил можуть бути катастрофічними.

У відкритому доступі на сайті Міндовкілля є Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328.

Питання застосування пестицидів і агрохімікатів врегульоване належним чином. Так, діють:

  • Правила безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт, затверджені наказом Держпромбезпеки № 129 від 06.06.2008; 

  • Правила організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві, затверджені Мінтрансзв’язку від 22.12.2006 № 1179, які регулюють обприскування полів за допомогою сільгоспавіації; 

  • Державні санітарні правила. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві, затверджені наказом МОЗ України 03.08.1998 № 1 (ДСП 8.8.1.2.001-98).

Основні важливі вимоги, які стосуються заходів безпеки, є такими (ДСП 8.8.1.2.001-98):

  • всі  роботи  з  пестицидами  слід  проводити  в  ранкові (до 10) і вечірні (18 – 22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні   години   у   похмурі   і  прохолодні  дні  з  температурою навколишнього повітря нижче +10 град. С (п. 6.1.5);

  • завчасно,  але не менше чим за  2  доби  до  початку проведення  кожної  хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних с/г угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у  радіусі  200  м  від  меж  ділянок,  що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи (6.1.7);

  • за  3 доби до початку проведення авіаційних обробок замовник  робіт  повинен здійснити запобіжні  заходи (6.2.12);

  • при  застосуванні пестицидів за допомогою авіації необхідно суворо витримувати визначені  ДСП 382-96 санітарно-захисні зони від ділянок авіахімічних обробок  до  інших об'єктів  (населених  пунктів,  тваринницьких і птахоферм, джерел водопостачання, тощо) (6.2.13).

  • зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні  повинна бути  не  менше 500 м,  при штанговому і  гербігації дощуванням – 300 м (6.3.4).

Забороняються авіахімобробки  на  ділянках, які розташовані ближче 1 км від жилої зони (8.4).

Важливо відмітити, що екологічний ризик діяльності, пов’язаної з використанням, підлягає обов’язковому страхуванню. Та відповідно профільний закон про страхування визначає цей вид страхування як обов’язковий – страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. 

Про бджільництво та отруєння бджіл

Закон України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492-III (далі – Закон № 1492-ІІІ) встановлює обов’язковість реєстрації пасіки та отримання на кожну пасіку ветеринарно-санітарного паспорта. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики (ст. 13 Закону № 1492-ІІІ).

Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил (ст. 15 Закону № 1492-ІІІ).

Законодавець у статті 30 Закону № 1492-ІІІ чітко встановлює заборону проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Висновок: аграрію варто завчасно знати, де розташована пасіка, на яку відстань літає бджола, коли відбувається активний медозбір, скільки пасік у межах 10-кілометрової зони.

Відповідальність у Законі № 1492-ІІІ встановлена саме за:

  • неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;

  • порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001  № 9, крім іншого встановлює вимоги до переміщення пасік. Так, для переміщення бджолосімей, медозбір і запилення сільськогосподарських культур усередині адміністративного району необхідно отримати дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка) у головного ветеринарного лікаря. Ветеринарне свідоцтво підтверджує благополуччя пасік і місць їх вивозу щодо заразних хвороб бджіл. Свідоцтво видається не раніше ніж за три дні.

Чому це важливо? Часто випадки отруєння бджіл трапляються саме при переміщенні пасік на нове місце. А наявність усіх документів на пасіку буде вагомим доказом правоти пасічника в судовому спорі. 

Увага! Чіткий порядок дій у разі отруєння бджіл встановлено в Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, затвердженій наказом Мінекономіки від 19.02.2021 № 338. 

Отруєння бджіл засобами захисту рослин також може бути спричинене:

1) неповідомленням або несвоєчасним повідомленням власників пасік про час, місце і характер майбутнього застосування засобів захисту рослин для відповідного реагування;

2) наданням неповної інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин і необхідні обмеження;

3) недостатнім забезпеченням пасік відповідним обладнанням для ізоляції вильоту бджіл з вулика або несвоєчасним вивезенням бджолиних сімей у безпечне місце;

4) неповідомленням власниками пасік місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування (далі – органи місцевого самоврядування) про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Увага! Повідомлення органи місцевого самоврядування про застосування пестицидів та агрохімікатів – за 3 доби на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин (п. 4 Інструкції № 338)).

Важливо, що законодавець встановлює великий обсяг інформації, яку агровиробник має оприлюднити як попередження. Це і назва препарату, кадастровий номер земельної ділянки, спосіб оброблення, терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин, дані для зв’язку, відомості про с/г культуру. 

Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в ЗМІ місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.

У разі якщо це все ж таки сталося, пасічник повинен негайно сповістити про факт захворювання чи смерті бджіл органи місцевого самоврядування (постійно діючу Комісію із встановлення факту отруєння бджіл).

Комісія є по суті первинним органом розслідування інциденту та встановлює, чи справді загинули бджоли, при яких обставинах, підготовлення матеріалу для відправлення в лабораторії на проведення досліджень, встановлення причин загибелі бджіл і надання рекомендацій та висновків. 

Комісія є правомочною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи (п. 9 Інструкції № 338). 

Відтак відсутність у комісії агровиробника, який міг застосувати неналежним чином пестициди та агрохімікати, не є підставою для визнання акта недійсним чи неприйняття його в суді як доказ. 

Результатом діяльності Комісії є складення акта. Акт повинен містити усю об’єктивну інформацію про подію, яка може надалі бути використана в суді. Крім іншого, в акті також міститься інформація про кількість бджолиних сімей, які постраждали унаслідок отруєння (орієнтовно); власники, постійні користувачі, орендарі земельних ділянок (їх адреса, кадастрові номери), на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які розташовані в радіусі 10 кілометрів від місця розташування пасіки (за наявності); застосовані засоби захисту рослин – назва препарату та діючої речовини; попередня причина загибелі бджіл (діагноз) (за можливості встановити дані обставини); рекомендації щодо перевідних коефіцієнтів для продуктів бджільництва під час визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки внаслідок отруєння бджіл, у тому числі недоотриманого прибутку (переведення в медові одиниці), для використання в разі виникнення спорів.

Судова практика

Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом. Маємо деліктні зобов’язання – зобов’язання, в якому особа, яка протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну організації, зобов’язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також маємо презумпцію вини заподіювача шкоди: особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У постанові від 20.11.2019 у справі № 155/1204/16-ц Верховний Суд став на сторону бджоляра, зазначивши: «Оскільки судом встановлено, що внаслідок винних неправомірних дій відповідача щодо порядку оброблення ним посівів ріпаку небезпечними хімічними речовинами було спричинено отруєння і загибель значної не менше половини бджіл у бджолиних сім’ях позивача, який тривалий час займається бджолярством, останньому безумовно було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу загибелі бджіл.

На підставі викладених обставин, проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмета заявленого позову, враховуючи ту обставину, що позивачем доведено допустимими та належними доказами факт завдання майнової та моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення про часткове задоволення позову в даній справі відповідає вимогам закону».

Суд при розгляді справи з’ясовує, чим підтверджується факт заподіяння бджоляру моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі він оцінює шкоду та з чого він виходить.

Відтак бджоляру необхідно все ж таки довести причинно-наслідковий зв’язок між загибеллю бджіл і обробленням полів: що саме на тому полі відбулося обприскування (документи щодо переміщення пасіки, інформація з ДРРП щодо право оренди земельних ділянок), що його пасіка має усі необхідні документи і переміщувалася законно, якою речовиною було отруєно бджіл (результати експертизи, звіти лабораторій тощо).

Матеріал підготувала Вікторія Варєнікова, адвокат, членкиня Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права