Аліментні спори: стратегія успіху – Олег Простибоженко
Про аліментні спори розповів адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, Голова правління Центру сімейно-правових досліджень, старший науковий співробітник Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України Олег Простибоженко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
04.11.2024

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками аліментні спори, а саме:

 

1.    Погляд з позиції стягувача.

1.1.         Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази).

1.2.         Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача).

1.3.         Спосіб стягнення аліментів, його зміна.

2.    Погляд з позиції платника.

2.1.         Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії.

2.2.         Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника).

 

У рамках характеристики аліментних спорів акцентовано на наступному:

 

1.    Погляд з позиції стягувача

1.1.         Стягнення аліментів у наказному провадженні (формування доказової бази)

 

За заявою стягувача суд видає судовий наказ про стягнення аліментів у розмірі:

1) на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ст.183 СК, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК);

2) у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.184 СК, п. 5 ст. 161 ЦПК).

 

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК).

 

Умови:

  • Максимально вказати ідентифікаційні дані боржника – ІПН, адресу, дату і місце народження, навіть e-mail (п.2 ст. 163 ЦПК) – це т.зв. «інші дані, що ідентифікують боржника»;

  • Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК) – у якості доказу доцільно додати довідку від ДВС;

  • У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);

  • Якщо ІПН боржника невідомий, тоді необхідно витребувати його у ДПІ на адвокатський запит;

  • Також можливо спробувати його знайти у нотаріальних базах, за попереднім місцем роботи тощо; Не варто писати, що коду немає (якщо він є).

  • Доведення факту проживання дитини разом з заявником. Право на стягнення аліментів має “той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина” (ст.ст. 183,184 СК). Реєстрація місця проживання разом з дитиною ще не означає проживання разом з дитиною. Подаючи заяву про видачу судового наказу доцільно надавати не довідку про реєстрацію, а ще докази, що підтверджують саме обставину спільного проживання з дитиною (н-д, акт ССД, ЖЕК, ОСББ).

 

1.2.         Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція доказова база стягувача)

 

Немає необхідності заявляти позовну вимогу про стягнення аліментів, якщо їх розмір кореспондує ст.ст. 183, 184 СК, тобто є таким, який підлягає стягненню у порядку наказного провадження.

 

Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК або коли неможливо стягнути у наказному;

 

Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.

 

Доцільно стверджувати, що платник сплачує аліменти у певній сумі, але цього недостатньо, тому був пред’явлений позов.

 

Суд зазвичай не присуджує нижче цієї суми, а платник не заперечує, що він їх не платив.

 

Суду треба демонструвати структуру витрат на дитину (місячних та річних): - харчування (чеки за кілька місяців);

- комунальні платежі (літні та зимові місяці);

- курси, гуртки (щомісячні витрати);

- одяг (річні витрати);

- книжки і канцелярія;

- поточне лікування;

- пальне (якщо дитину возити на авто) і т.д.

 

Структуру доходів стягувача аліментів, яка має відображати суму, що покриває витрати на дитину.

 

Решту суми витрат на дитину – стверджувати, що добровільно сплачував відповідач.

 

Крім офіційного доходу відповідача, треба демонструвати суду його статус, наявність майна і т.д.

 

Твердження про рівень життя дитини, до якого вона звикли (ще у шлюбі або за згодою батьків).

 

1.3.         Спосіб стягнення аліментів, його зміна

 

За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК).

 

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 180 СК).

 

Отже, спосіб стягнення аліментів обирає лише стягувач (не суд).

 

  • Платник аліментів не має права пред’являти позов про зміну способу стягнення аліментів. Це виключне право одержувача аліментів (ст.181 СК).

  • Платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у межах способу, обраного стягувачем аліментів (ч.7 ст.170 ЦПК, ст.192 СК).

 

Наприклад, просити 1/5 чи 1/6 заробітку на одну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму.

 

Підсудність (зміна способу):

Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

 

Підсудність (збільшення розміру):

питання допустимості застосування альтернативної підсудності за вимогою про збільшення розміру аліментів - Верховний Суд вдався до розширеного тлумачення терміну «стягнення аліментів» (постанова від 23.01.2018 у справі № 489/4826/16-ц);

 

Підсудність (зменшення розміру):

ЦПК не передбачає застосування альтернативної підсудності до вимог платника аліментів про їх зменшення; Такий позов має пред’являтися за правилами “загальної” підсудності – місцем проживання одержувача аліментів; Новий ЦПК передбачає наслідки порушення (чи спроб) підсудності.

 

2.    Погляд з позиції платника

2.1.         Стягнення аліментів у наказному провадженні та способи протидії

 

Умови:

  1. Відсутність інших стягувачів

Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК);

 

Заінтересованою є особа,яка вже отримує від боржника аліменти (п.8,14 постанови ПВС № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»);

 

Суддя відмовляє у видачі с/н, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 ЦПК (ч.3 ст.165);

 

Бажано повідомити суд про їх наявність.

 

  1. Ідентифікаційний номер

У заяві про видачу судового наказу має бути зазначений РНОКПП боржника (п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК);

с/н має відповідати вимогам виконавчого документа, передбаченим ЗУ “Про виконавче провадження” (ч. 3 ст. 431 ЦПК)

 

  1. Місце реєстрації

Заява про видачу с/н може бути подана за місцем проживання стягувача (до ч.1 ст.28 ЦПК). Тому зміна місця реєстрації не є перешкодою для видачі с/н;

 

Однак, у разі якщо суд не може встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч.9 ст.165 ЦПК);

 

  1. Місце проживання дитини

ст. 183, 184 СК, ст. 161 ЦПК пов’язує право на видачу с/н про стягнення аліментів з проживанням дитини разом із заявником.

 

2.2.         Стягнення аліментів у позовному провадженні (правова позиція, доказова база платника)

 

Ідея позовного провадження полягає у наданні позивачу права вимагати аліменти в розмірі, який перевищує розміри, встановлені у ст.ст. 183, 184 СК і ст.161 ЦПК;

 

Це розмір більше 1/4 на одну дитину, 1/3 – на двох дітей і т.д. або у твердій сумі більше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

 

Суд не встановлює верхню межу, як у с/н.

 

Типові помилки:

  • Заяви платника про те, що в нього немає можливості надавати утримання дитині;

  • Заяви платника, що він і так утримує дитину, пред’явлення чеків про перекази коштів, оплату курсів, речей і т.д.

  • Результат: суд постановляє в обох випадках рішення, яке платник аліментів сприймає як несправедливе.

 

Незалежно від вказаних вище підстав, суд в будь-якому разі присудить аліменти.

 

Основна боротьба має бути за їх розмір.

 

Замість заперечень чи “козирянь” доцільно зайняти прагматичну позицію і визнати, що відповідач сплачував певну суму аліментів (яка в принципі є прийнятною для подальшої сплати).

 

Доказова база:

  • Показати щомісячні платежі, які є прийнятними для подальшої сплати відповідачем, тобто вказати, що відповідач їх сплачував і надати докази;

  • Якщо є діти від іншого шлюбу або непрацездатні батьки, то укласти з ними договір або отримати рішення суду щодо аліментів. Важливим є розмір (його варто розрахувати залежно від доходу платника і суми, яку він готовий платити надалі);

  • Завищити заробітну плату (н-д, показати її без вирахування податків або за більший період, якщо там були премії і т.д.).

Першоджерело: https://tinyurl.com/2s4bcv74