Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Як і будь-яка інша система, система принципів адвокатури є цілісною сукупністю елементів, які мають системно-визначальні властивості. Хоча кожен принцип адвокатури існує лише в системі, але він виокремлюється як елемент системи, як певна ідея, самостійна за змістом. Загалом же система принципів адвокатури має розглядатися як єдине ціле, що складається з взаємодіючих частин – принципів, різних за змістом, але водночас сумісних. Цілісність системи принципів адвокатури зумовлюється силою істотних зв’язків між принципами.
Досліджуючи принципи адвокатської діяльності пропоную виокремити одним із загальних принципів — принцип верховенства права.
Загалом можна зазначити, що верховенство права — це конституційна декларація. Суть принципу означає абсолютний і безумовний пріоритет права, незалежно від того, хто стоїть перед Законом. Головним критерієм верховенства права і законності будь-якого нормативного акту передусім є його відповідність Конституції, як Основному Закону України, який має найвищу юридичну силу. У розбудові і діяльності адвокатури в цілому цей принцип закладається як одна з головних підвалин єдиної незалежної професійної правозахисницької інституції країни, як акт свідомого визнання і сприйняття конституційного пріоритету у всіх правотворчих та правозастосувальних процесах на теренах України.
Безпосередньо в діяльності кожного адвоката цей принцип виявляється в питаннях оцінки правозастосувальних дій фізичних та юридичних осіб і правоохоронних органів, як ознака професіоналізму та високої правової культури. Саме таких характеристик потребують справи у високих судових інстанціях та Конституційному суді України. Останнє зовсім не означає відсутність таких ситуацій в повсякденній практиці.
Згідно зі ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Оскільки закони повинні відповідати Конституції, а її норми є нормами прямої дії, то принципом діяльності адвокатури слід вважати принцип верховенства права.
У відповідності зі ст. З Статуту Ради Європи вимога про визнання принципу верховенства права є складовою частиною національної правової системи. Визнаючи принцип верховенства права, Конституція України створила належні умови ефективного захисту прав і свобод людини, ствердила, що національне законодавство не повинно суперечити природнім правам людини, зокрема, на життя, свободу, безпеку, власність, рівність тощо.
Принцип верховенства права для адвокатів, на мій погляд, набуває особливого значення, оскільки вони мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина. А тому, визнання і дотримання принципу верховенства права є однією з основних і невід'ємних ознак правової держави, у побудові якої бере активну участь адвокатура, керуючись своїм конституційним призначенням.
Загалом можна погодитись із запропонованими підходами до принципу верховенства права Заєць О.С., кандидата юридичних наук, яка в своїй статті «Про аксіологічно-правовий вимір верховенства права» зазначає удосконалено розуміння тих основних засад, на які спирається адвокат у процесі імплементації у своїй професійній діяльності принципу верховенства права. Тому, біли проаналізовані основні нормативно-правові акти, які регламентують професійну діяльність адвоката, і через які червоною ниткою, проходить принцип верховенства права, покликаний гармонізувати суспільні відносини.
Так, досліджуючи принцип верховенства права, Заєць О.С. у своїй роботі опирався на твердження про те, що цей принцип пронизує всю структуру правового регулювання суспільних відносин. Первинне значення верховенства права як принципу для адвокатури полягає в тому, що воно (верховенство права) гармонізує інші принципи, дозволяє усунути суперечності при їх застосуванні та наповнити принципи адвокатури так званим реальним практичним змістом, тобто застосовним в повсякденній практичній діяльності кожного адвоката. Бувши провісниками принципу верховенства правам адвокати мусять подбати і про власну професійну репутацію та авторитет адвокатської спільноти в цілому.
Дотримання принципу верховенства права в діяльності адвоката актуалізується ст. 19 Правил адвокатської етики. Відповідно до якої, адвокату забороняється адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов'язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Проаналізувавши основні нормативно-правові акти, які регламентують професійну діяльність адвоката, а також з урахуванням загальних наукових напрацювань щодо принципів адвокатської діяльності, вважаю, що принцип верховенства права є надпринципом, керівною правовою доктриною, від якої залежні всі інші принципи адвокатури. Це аксіологічно-правовий стрижень професійної адвокатської діяльності.