
16 лютого за ініціативою Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів і Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права проведено круглий стіл на тему “Позови прокурорів про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та забезпечення охорони земель”.
Метою проведення заходу стало обговорення практики розгляду судових спорів щодо позовів прокурорів про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками лісового, водного та природно-заповідного фондів, припинення порушень природоохоронних норм і забезпечення охорони земель.
Заступник Голови Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів Сергій Лисенко висвітлив питання, на які адвокатам потрібно звернути увагу під час аналізу позовів прокурорів про повернення земельних ділянок у державну власність. Повідомив, які докази суд приймає до уваги, а до яких ставлення критичне. Навів приклади судової практики судів касаційної інстанції щодо предмета доказування у цій категорії справ.
Член Ради Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права Дмитро Навроцький під час своєї доповіді, яка була присвячена питанням представництва прокуратурою інтересів держави, звернув увагу на форми представництва, які визначені як процесуальним законодавством, так і матеріальним правом (зокрема у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"). Адвокат звернув увагу на позиції ВС щодо порядку застосування ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" підстав для представництва та практику вирішення спорів щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Також Дмитро Навроцький звернув увагу на практику ЄСПЛ та практику ВС щодо строків позовної давності, яка за загальним правилом складає 3 роки, але у разі подання негаторного позову не застосовується.
Член Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів Олександр Зінченко розкрив питання щодо позовів прокуратури про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, належного способу захисту порушених прав і застосування віндикаційних і негаторних позовів, навів приклади актуальної судової практики.
Член Ради Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів Кирило Кузнецов присвятив свою доповідь питанню захисту прав добросовісних набувачів, які зазнали збитків внаслідок витребування їхніх земельних ділянок.
Адвокатом наголошено на тому, що Комітет Міністрів Ради Європи виявив в українському судочинстві проблему щодо неспроможності національних судів дослідити пропорційність втручання в майнові права осіб, що призвело до скасування їх добросовісного права власності («bona fide property titles») без присудження компенсації.
Натомість ВП ВС протягом тривалого часу не вирішує виключно правову проблему щодо визначення ефективних компенсаційних механізмів відшкодування збитків добросовісного набувача від таких заходів. У зв’язку з цим доповідачем були висунуті пропозиції щодо тактики захисту та формування судової практики із захисту прав добросовісних набувачів.
Заступник Голови Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права Софія Шутяк під час круглого столу наголосила на важливості врахування, що земельні спори вимагають глибокого аналізу, оскільки земля — це об’єкт не лише нерухомості, а й екосистеми та база економічного розвитку, зокрема громад.
Встановлені законами обмеження та обтяження у користуванні певних частин землі зумовлені необхідністю гарантування державою права на безпечне для життя та здоров’я довкілля, а також екологічної рівноваги (ст. 16 Конституції України). Саме тому на власників земельних ділянок покладається обов’язок не завдавати шкоди правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, не погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України).
Софія Шутяк наголосила на важливості взаємодії адвокатів, які обрали спеціалізацію земельні спори, із землевпорядниками, експертами з містобудування, а також науковцями з метою дотримання усіх вимог Закону України «Про охорону земель» під час планування використання земельних ділянок об’єктів права власності (нормативів оптимального співвідношення земельних угідь, показників деградації земель і ґрунтів).
Закон не робить різниці між власністю приватною, комунальною, державною (народною), а відповідно під час вирішення земельних спорів не може бути переваг на користі приватних інтересів, лише на тій підставі, що громадянське суспільство в Україні формується, і особливо цінні території об’єктів природно-заповідного фонду та інші природоохоронні території на відміну від бізнесу, не мають належного захисника, якого станом на сьогодні заміняє прокуратура з метою припинення порушення суспільних інтересів і природних якостей землі.
На завершення круглого столу учасники погодилися, що тема належного управління земельними відносинами та попередження виникнення спорів потребує детального обговорення, планування заходів з інституційної спроможності громад як ефективних власників земель. А також чіткого розподілу повноважень щодо управління земельними ресурсами між органами місцевого самоврядування та державними органами влади.
Запис круглого столу доступний для перегляду за посиланням.
Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ