Щороку 5 травня в світі відзначають Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю, який покликаний привернути увагу на актуальні проблеми, пов’язані із захистом та повноцінною реалізацією прав осіб з інвалідністю.
Свій початок Міжнародний день бере ще з 5 травня 1992 року. У цей день особи з інвалідністю з сімнадцяти країн одночасно провели перший загальноєвропейський день боротьби за рівні права і проти дискримінації осіб з інвалідністю. З того часу подібні заходи проводяться кожне п’яте травня.
Метою Дня боротьби за права осіб з інвалідністю є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав, гідності і благополуччя осіб з інвалідністю. Люди з інвалідністю мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.
За даними Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів, в Україні мають інвалідність 2,7 мільйона цивільних осіб та майже 500 тисяч учасників бойових дій.
Однак, через повномасштабну війну, на жаль, ці числа будуть лише зростати. Тому державна підтримка людей з інвалідністю, надання належної медичної допомоги, працевлаштування та адаптація робочого місця, повноцінна інтеграція в суспільство є важливою умовою дотримання прав людини, сталого розвитку, миру та безпеки.
Конвенція про права осіб з інвалідністю визнає, що існування бар’єрів є центральним компонентом інвалідності. Згідно з Конвенцією, інвалідність – це поняття, яке еволюціонує, інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми, які мають порушення здоров’я, і відносницькими та середовищними бар’єрами і яка заважає їхній повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Згідно Конвенції держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і за ним та мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації.Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують особам з інвалідністю рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.
Особи з інвалідністю мають рівні права з іншими членами суспільства, а саме користуються однаковим обсягом громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав (https://cutt.ly/T54cP9v).
Доступність та інтеграція людей з інвалідністю є основними правами, визнаними Конвенцією про права осіб з інвалідністю, і є не тільки цілями, але й передумовами для реалізації інших прав. Конвенція (стаття 9 «Доступність») спрямована на надання особам з інвалідністю можливості жити незалежно і брати повну участь у всіх аспектах життя і розвитку. Вона закликає держави-учасниці вживати належних заходів для забезпечення особам з інвалідністю доступу до всіх аспектів життя суспільства нарівні з іншими, а також виявляти та усувати перешкоди і бар’єри, що заважають доступності (https://cutt.ly/U54bvWc).
Інтеграція осіб з інвалідністю є складовою Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року – нікого не залишити поза увагою. Зобов’язання щодо реалізації прав людей з інвалідністю – це не лише питання справедливості, це інвестиція в спільне майбутнє (https://cutt.ly/954xaZg).
Просування та захист прав людини осіб з інвалідністю є центральним елементом діяльності Ради Європи, спрямованої на захист і просування прав людини всіх громадян. Ґрунтуючись на Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Європейській конвенції з прав людини та інших правових стандартах, Рада Європи прагне розширити рівні можливості, підвищити якість життя та незалежність людей з інвалідністю, гарантувати їм свободу вибору, повноцінне громадянство та активну участь у житті суспільства.
У цьому контексті Рада Європи:
• Прийняла у 2016 році Стратегію з питань інвалідності на 2017-2023 роки;
• Організувала в Копенгагені в 2017 році семінар з підвищення обізнаності для людей з інвалідністю в рамках данського головування в Раді Європи;
• Організувала паралельний захід ООН у 2016 році «Інвалідність ≠ нездатність» Рівність та права людини осіб з інвалідністю – посилення скоординованого реагування» (https://cutt.ly/P54zOoV).
З точки зору загальних зобов’язань у рамках ратифікованої Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, Україною мають здійснюватися наступні заходи:
• прийняття законодавчих, адміністративних та інших заходів, направлених на заохочення прав людей з інвалідністю, для ліквідації дискримінації;
• захист і заохочення прав людей з інвалідністю в рамках усіх стратегій і програм;
• зупинення будь-якої практики відносно порушення прав людей з інвалідністю;
• забезпечення поваги державним, приватним сектором та окремими особами до прав людей з інвалідністю;
• проведення досліджень і розробки доступних товарів, послуг і технологій для людей з інвалідністю і заохочення інших до проведення таких досліджень;
• забезпечення доступу до інформації про допоміжні технології для людей з інвалідністю;
• сприяння професійній підготовці по питаннях прав з Конвенції для фахівців і співробітників, які працюють з людьми із інвалідністю;
• консультації і участь людей з інвалідністю в розробці й здійсненні законодавства і політики, а також у процесах ухвалення рішень, що зачіпають їхні інтереси.
Законодавство України з питань реабілітації осіб з інвалідністю, їх соціального та правового захисту, ґрунтується на Конституції України і складається з:
• Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV. https://cutt.ly/K54lZV5
• Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII. https://cutt.ly/t54lVv4
• Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 р. № 1053-IX. https://cutt.ly/o54lMzm
• Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-III. https://cutt.ly/J54lFZe
• Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»від 21.03.1991 р. № 875-XII. https://cutt.ly/s54lTY4
• Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 р. № 2671-VIII. https://cutt.ly/g54lAR6
• Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII. https://cutt.ly/q54lbcZ
• інших законодавчих та нормативно-правових актів.
Сьогодні активно обговорюються питання адаптації осіб з інвалідністю та повноцінного їх включення в усі сфери життєдіяльності, зокрема, шляхом реалізації права на працю. 18.11.2022 року у Верховній Раді України зареєстровано євроінтеграційний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д). Законопроектом пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю. Законопроектом також передбачено обов’язкове надання особам з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою та інші), які є складовою процесу працевлаштування таких осіб (https://cutt.ly/554cdOr)