
«Цей день підкреслює основну істину:
вся наша свобода залежить від свободи преси»
Антоніу Гуттереш
3 травня 2023 року відзначається 30-та річниця Всесвітнього дня свободи преси. З часу його проголошення у 1993 році минуло три десятиліття, за які ми стали свідками значного піднесення на шляху до досягнення вільної преси та свободи вираження поглядів у всьому світі.
Завдяки стрімкому розвитку інформаційних та цифрових технологій поширення інформації та її споживання вийшли на зовсім інший рівень. Преса – це той рушій прогресу, який дає нам можливість бути у курсі всіх важливих, резонансних, надзвичайних та, на жаль, трагічних новин. Однак сьогодні свобода ЗМІ та безпека журналістів зазнають дедалі частіше обмежень та нападів, що безумовно впливає на реалізацію інших прав людини.
Тому привернення уваги до цієї дати є надзвичайно важливим, щоб вкотре наголосити на необхідності захисту свободи вираження поглядів як однієї з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного.
3 травня слугує нагадуванням урядам про необхідність дотримуватися своїх зобов’язань щодо свободи преси. Це також день роздумів серед працівників ЗМІ над питаннями свободи преси та професійної етики. Це можливість для того, щоб:
• по-перше, відзначити фундаментальні принципи свободи преси;
• по-друге, оцінити стан свободи преси в усьому світі
• по-третє, захистити ЗМІ від посягань на їхню незалежність і віддати данину пам’яті журналістам, які загинули при виконанні своїх професійних обов’язків.
Чому світова спільнота відзначає день преси саме 3 травня?
Саме 3 травня 1991 року на семінарі ЮНЕСКО у місті Віндгук (Намібія) була підписана Віндгукська декларація.
Декларація Віндгука – це виклад принципів вільної преси, сформульованих журналістами газет Африки під час семінару ЮНЕСКО "Сприяння розвитку незалежної та плюралістичної африканської преси" у Віндгуку, Намібія, яка проходила з 29 квітня по 3 травня 1991 року. Віндгукська декларація була схвалена Генеральною Генеральна конференція ЮНЕСКО на своїй двадцять шостій сесії (1991).
Документ закликає до вільних, незалежних, плюралістичних засобів масової інформації в усьому світі, характеризуючи вільну пресу як невід'ємну складову демократії та фундаментальне право людини.
Рішенням 48/432 від 20 грудня 1993 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси Днем свободи преси. Відтоді він відзначається щороку 3 травня, в річницю прийняття Декларації Віндгукської декларації.
Право на свободу вираження поглядів в міжнародному правовому просторі
Свобода вираження поглядів є основоположним правом людини, як зазначено в статті 19 Загальної декларації прав людини: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів».
Свобода вираження поглядів закріплена на рівні статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Хоча це право є відносним, оскільки передбачає випадки його обмеження, проте вони повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена.
Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розгля-даються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство».
Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов’язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов’язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.
Обмежуватися свобода вираження поглядів може лише у разі, якщо таке обмеження:
• встановлене законом;
• має легітимну мету, заради якої застосовувалось обмеженн;
• є необхідним у демократичному суспільстві.
Захист журналістів та підвищення їхньої безпеки має бути пріоритетом європейських урядів
Свобода ЗМІ та доступ до інформації сприяють досягненню ширшої мети розвитку - розширенню прав і можливостей людей. Цього можна досягти лише через доступ до точної, справедливої та неупередженої інформації, що представляє плюралізм думок, а також через засоби активної вертикальної та горизонтальної комунікації, таким чином беручи участь в активному житті громади.
Однак для того, щоб свобода вираження поглядів стала реальністю, має існувати
• правове та регуляторне середовище, яке дозволяє розвиватися відкритому та плюралістичному медіа-сектору;
• політична воля для підтримки сектору та верховенство права для його захисту;
• закони, що забезпечують доступ до інформації, особливо до інформації, що є суспільним надбанням;
• необхідні навички медіаграмотності серед споживачів новин, щоб критично аналізувати та синтезувати отриману інформацію, використовувати її у повсякденному житті та вимагати від медіа підзвітності за їхні дії.
У заяві з нагоди Всесвітнього дня свободи преси Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович Бурич закликала європейські уряди зробити захист журналістики та безпеку журналістів та інших представників та представниць медіа політичним пріоритетом:
«Оскільки в багатьох європейських країнах журналісти та інші суб’єкти медіа дедалі частіше зазнають неправомірного тиску, залякування, насильства та інших форм втручання в їхню роботу, необхідно терміново розробити національні плани дій щодо безпеки журналістів. Урядам слід звернути увагу на необхідність посилення захисту журналістів, ефективного притягнення до відповідальності винних у злочинах проти них та підвищення обізнаності в наших суспільствах про вирішальну роль різноманітних і незалежних медіа для збереження справжньої демократії.
Нещодавно опублікований щорічний звіт за 2023 рік партнерів Платформи Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів «Війна в Європі та боротьба за право висвітлювати» демонструє тривожну тенденцію до постійного погіршення свободи медіа в деяких країнах. У зв’язку з цим тривожним сценарієм, Рада Європи розробила цілий арсенал стандартних інструментів, щоб надати керівництво урядам щодо гарантування безпеки журналістів, зокрема Рекомендацію Комітету міністрів 2016 року щодо захисту журналістики та безпеки журналістів та інших медіаучасників.
Тепер у центрі уваги має бути ефективне впровадження цих стандартів на практиці на національному рівні».
Корисні ресурси:
• United Nations. World Press Freedom Day 3 May. https://cutt.ly/h5BSoXJ
• День свободи преси: Генеральна секретарка закликає європейські держави захистити журналістику та підвищити безпеку журналістів. https://cutt.ly/y5BAMRj