Кати не повинні залишатися безкарними за свої злочини,

а системи, які уможливлюють катування,

мають бути демонтовані або трансформовані.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш

12 грудня 1997 року резолюцією 52/149 Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 червня Міжнародним днем Організації Об’єднаних Націй на підтримку жертв катувань.

26 червня – це, перш за все, нагода закликати всі зацікавлені сторони, включаючи держави-члени ООН, громадянське суспільство та окремих осіб у всьому світі, об’єднатися на підтримку сотень тисяч людей, які стали жертвами катувань, і тих, кого катують сьогодні.

Катування є кричущим порушенням прав людини та має на меті знищити особистість жертви і заперечує людську гідність.

Незважаючи на абсолютну заборону катувань міжнародним правом, катування продовжують застосовуватися в усіх регіонах світу.

Проблема катувань гостро стоїть для України з 2014 року з початком збройного конфлікту. З окупацією на Кримському півострові відбувалися зникнення, катування і позасудові вбивства цивільних. На тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей до порушення прав цивільних, зокрема вбивств, викрадень і тортур, були причетні сили так званих «ДНР» та «ЛНР». Від початку широкомасштабної агресії РФ проти України у 2022 році одним із методів ведення війни став терор населення шляхом жорсткого поводження і тортур, які фіксувалися з перших днів війни.

Заборона катувань передбачена нормами міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права.

На універсальному рівні заборона катувань встановлена Загальною декларацією прав людини (стаття 5), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 7), Конвенцією проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.

Згідно Конвенції, кожна держава-сторона вживає ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для запобігання актам катувань на будь-якій території під її юрисдикцією. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан не можуть бути виправданням катувань.

Відповідно заборона катувань є імперативною нормою, відступ від якої неможливий за будь-яких умов.

Про заборону катувань йдеться в документі регіонального рівня – Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Стаття 3 Конвенції у безумовних формулюваннях розмежовує та забороняє такі види поводження з людиною:

• катування (поводження найвищого рівня жорстокості);
• нелюдське;
• таке, що принижує гідність.
• Для того, щоб порушення положень статті 3 ЄКПЛ мало місце, таке поводження має досягти «мінімального рівня жорстокості». Мінімальний рівень жорстокості є оціночним поняттям і певних усталених критеріїв щодо визначення цього рівня не існує.

У рішенні у справі «Ireland v. the United Kingdom» від 18.01.1978 р. Суд зазначив, що «оцінка мінімального рівня жорстокості має відносний характер; вона залежить від усіх обставин справи, таких як тривалість даного поводження, його фізичні та психічні наслідки, а в деяких випадках - стать, вік, стан здоров’я потерпілого та інші обставини». Суд виробив певні принципи оцінки рівня жорстокості, які він застосовує у кожній конкретній справі

Заборона катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є основоположним принципом міжнародного гуманітарного права та відтворюється у спільній статті 3 чотирьох женевських від 12 серпня 1949 року.

Катування, згідно Римського статуту, визначається міжнародним кримінальним злочином та відноситься до злочинів проти людяності, воєнних злочинів, до яких не застосовні строки давності.

На національному рівні жорстоке поводження з військовополоненими та цивільним населенням визначається злочином, кримінальна відповідальність за який передбачена статтею 438 КК України Порушення законів та звичаїв війни.

Цікаві ресурси:

Злочини катування під час збройного конфлікту Росії проти України: міжнародний гуманітарний аспект. УГСПЛ. http://surl.li/ilwbd

Аналітичний звіт «Катування та жорстоке поводження з цивільним населенням на українських територіях, які перебували під російською окупацією на прикладі Київської, Харківської та Херсонської областей. http://surl.li/ilwcx

International Day in Support of Victims of Torture, 26 June. United Nations. http://surl.li/ilwjt