17 липня відзначають День міжнародного кримінального правосуддя на знак прийняття 17 липня 1998 року Римського статуту, яким створено Міжнародний кримінальний суд.
Основне завдання Суду полягає у тому, щоб захищати людей від таких злочинів, як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.
Цього дня весь світ об’єднується з метою боротьби за справедливість, захисту прав жертв та співпраці у запобіганні злочинам, які загрожують глобальному миру, безпеці та процвітанню.
Римський статут – це міжнародний договір, шляхом підписання якого у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд. Він набрав чинності 1 липня 2002 року. Наразі підписантами Римського статуту є 137 країн світу. З них ратифікували документ 123 держави: 33 країни Африки, 19 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, 18 держав Східної Європи, 28 держав Латинської Америки та Карибського басейну та 25 країн Західної Європи.
Міжнародний кримінальний суд є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найбільш тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, та доповнює національні системи кримінального правосуддя.
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду може бути представлена наступним чином:
1. Персональна (ratione personae): громадяни держав-учасниць, незалежно від місця вчинення діянь;
2. Предметна (ratione materiae): а) геноцид; b) злочини проти людяності; в) воєнні злочини г) агресія (як тільки буде прийнято відповідно до статей 121 і 123 положення, що містить визначення цього злочину та встановлює умови, за яких Суд здійснює юрисдикцію стосовно цього злочину. Таке положення повинно бути сумісним з відповідними положеннями Статуту Організації Об’єднаних Націй);
3. Часова (ratione temporis): злочини, вчинені після набрання чинності Статутом – 1 липня 2002 року;
4. Територіальна (ratione loci): злочини, вчинені на території держави, або якщо злочин було вчинено на борту морського чи повітряного судна, держава реєстрації цього морського або повітряного судна.
Суд може почати розслідування можливих злочинів одним з трьох способів:
• ситуація, в якій імовірно було вчинено один або декілька таких злочинів, передана Прокурору державою-учасницею;
• ситуація, в якій імовірно було вчинено один або декілька таких злочинів, передана Прокурору Радою Безпеки, яка діє відповідно до Глави VII Статуту Організації Об’єднаних Націй; або
• прокурор розпочав розслідування стосовно такого злочину proprio motu на підставі інформації про злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду.
МКС може розслідувати справи осіб з держав-нечленів, якщо передбачувані злочини мали місце на території держави-члена, якщо держава-нечлен визнає юрисдикцію суду або з дозволу Ради Безпеки.
Згідно частини 6 статті 124 Конституції України Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.
Хоча наша держава ще не ратифікувала Римський статут, Україна визнала юрисдикцію МКС на підставі двох заяв Верховної Ради України – щодо справ Майдану 2014-го і щодо подій в Криму та на Донбасі 2015-го.
Розслідування та збір доказів злочинів рф на території України розпочалося Офісом прокурора МКС у березні 2022 року, після звернення 43 країн-учасниць Римського статуту на фоні повномасштабного вторгнення рф до України. Вперше в історії Міжнародного кримінального суду він став учасником Спільної слідчої групи на платформі Євроюсту, до якої увійшли Україна, Литва, Польща, Латвія, Естонія та Словаччина.
Цікаві ресурси:
1. Міжнародний кримінальний суд: що це і яка його юрисдикція? Центр Міжнародного Гуманітарного Права і Перехідного Правосуддя. http://surl.li/jefjp
2. Олена Мошенець Міжнародний кримінальний суд – шлях до Гааги та репарацій. http://surl.li/jefke
3. Мирослав Ліскович Україна та Римський статут: чому треба ратифікувати цей договір? http://surl.li/jefps