16 листопада у світі щорічно відзначають Міжнародний день толерантності.

Толерантність є важливим складником соціально справедливого суспільства, в якому панує мир та порозуміння. Толерантність – це про повагу, сприйняття, розуміння багатоманітності культур людського всесвіту, про прийняття людей такими, якими вони є.

Історична довідка

Держави-члени Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, що зібралися в Парижі на двадцять восьму сесію Генеральної конференції 25 жовтня — 16 листопада 1995 року прийняли та урочисто проголосили Декларацію принципів толерантності. Статтею 6 Декларації з метою піднесення громадської свідомості, звернення уваги на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидії її проявам, сприяння формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі, 16 листопада оголошено щорічним Міжнародним днем толерантності.

Міжнародні стандарти толерантності

На універсальному міжнародному рівні передбачені акти, які встановлюють мінімальний рівень захисту прав людини, орієнтуючись перш за все на принцип рівності.

До таких, зокрема, відносяться:

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;
• Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права:
• Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;
• Конвенція про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього;
• Конвенція про права дитини;
• Конвенція 1951 р. щодо статусу біженців та Протокол 1967 р. стосовно статусу біженців, а також регіональні правові акти в цій галузі;
• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок;
• Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання;
• Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії та переконань.

На рівні країн Ради Європи такими актами є, перш за все, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини), Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція).

Толерантність в українському законодавстві

Стаття 21 Конституції України проголошує, що всі люди є вільні і рівні у правах. На реалізацію цього положення прийнята низка законів, які стосуються рівного ставлення та захисту прав людини від порушень. Зокрема, йдеться мова про наступні акти:

• Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина;
• Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами;
• Закон України «Про освіту» унормовує поняття безпечного освітнього середовища як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють, зокрема, заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору.
• Пункт 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про рекламу» забороняє вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.

Толерантність криється в словах

Наша ставлення до інших проявляється не лише діями, але й словами. Показником безбар’єрних відносин є наша мова, у якій відсутні слова та фрази, що демонструють упередженість, стереотипність та дискримінаційне ставлення.

З цією метою в Україні у 2021 році був створений «Довідник безбар’єрності». Він доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови. Довідник був створений за ініціативою першої леді.

Використані ресурси:

Декларація принципів толерантності. http://bit.ly/3hKDHQh

Довідник безбар’єрності. http://bit.ly/3AcnslF

Конституція України. https://bit.ly/3TseSpO

Закон України «Про освіту». http://bit.ly/3g5oCIH

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». http://bit.ly/3X4vXsH

Закону України «Про рекламу». http://bit.ly/3O6rzW2

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». http://bit.ly/3TFpWj8