15 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей. Цей день був започаткований до відзначення Міжнародною мережею із запобігання насильству над літніми людьми (INPEA) у 2006 році, а в 2011 році Генеральна Асамблея визнала його Днем Організації Об’єднаних Націй у своїй резолюції A/RES/66/127, ухваленій у 2011 році.
Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей має на меті надати можливість громадам по всьому світу сприяти кращому розумінню насильства над літніми людьми шляхом підвищення обізнаності про культурні, соціальні, економічні та демографічні процеси, що впливають на них. Жорстоке поводження з людьми похилого віку є одним з найменш досліджених видів насильства, і йому не приділяється стільки уваги в національних планах дій, скільки іншим ключовим соціальним проблемам.
Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, жорстоке поводження з людьми похилого віку можна визначити як «одноразову або повторювану дію чи відсутність належних дій, що відбувається в рамках будь-яких відносин, в яких існує очікування довіри, яка завдає шкоди або страждань людині похилого віку». Жорстоке поводження з людьми похилого віку може набувати різних форм, таких як фізичне, психологічне або емоційне, сексуальне та фінансове насильство. Воно також може бути результатом навмисного чи ненавмисного нехтування.
В Україні питання захисту прав літніх людей стоїть гостро та має довгострокові наслідки, починаючи з 2014 року. На тлі повномасштабної війни, люди похилого віку стикаються з дедалі зростаючим спектром проблем в доступі до пенсій, охорони здоров’я та інших основних соціальних послуг. Літні люди опинилися перед непропорційно більшою загрозою смерті й поранень, погіршення стану здоров’я, ризику втрати житло. Ті, хто відмовився від евакуації, часто стикається з особливими проблемами у пошуку безпечного місця для перебування, предметів першої необхідності та їжі через інвалідність, обмежену кількість соціальних зв’язків, самотність, недостатню цифрову грамотність тощо. Через підвищену вразливість особи похилого віку стають жертвами насильства та знущань з боку окупаційних військ.
Сьогодні питання захисту прав людей похилого віку перебуває у центрі уваги міжнародної спільноти та національних інституцій.
На міжнародному рівні одним із основоположних актів, що визначає регулювання становища людей похилого віку в суспільстві, є Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, яка проголосила право кожної особи похилого віку на соціальний захист.
Згідно зі статтею 23 Хартії, з метою забезпечення ефективного здiйснення права осiб похилого вiку на соцiальний захист Сторони зобов’язуються, самостійно або у спiвробiтництвi з громадськими чи приватними органiзацiями, вживати вiдповiдних заходiв або заохочувати вiдповiднi заходи, зокрема, для:
- надання особам похилого вiку можливостi якомога довше залишатися повноцiнними членами суспiльства, шляхом:
a) забезпечення достатнiх ресурсiв, якi дозволяли б їм жити на задовiльному рiвнi i брати активну участь у суспiльному, соцiальному i культурному життi;
b) забезпечення iнформацiї про послуги i програми, якi iснують для осiб похилого вiку, а також про можливостi їхнього використання такими особами;
- надання особам похилого вiку можливостi вiльно обирати спосiб свого життя i незалежно жити у знайомому для них оточеннi так довго, як вони забажають i зможуть, шляхом:
a) забезпечення житла, пристосованого до їхніх потреб i стану здоров’я, або шляхом надання належної допомоги для реконструкцiї їхнього житла;
b) забезпечення медичного обслуговування та послуг, яких вимагає їхнiй стан здоров’я;
- забезпечення особам похилого вiку, якi проживають у будинках для престарiлих, гарантiй надання належної допомоги iз повагою до їхнього особистого життя i гарантiй участi у прийняттi рiшень, що стосуються умов життя у їхньому будинку для престарiлих.
Організацією Об’єднаних Націй у 2002 році прийнято Мадридський міжнародний план дій з питань старіння з метою визнання надзвичайно важливої ролі, яку люди похилого віку відіграють в суспільстві, та гарантування найстарішій віковій групі населення в усьому світі можливостей безпечного й достойного проживання, продовження активної рівноправної участі в житті суспільства.
Важливим документом у цій сфері є також програмний документ ВООЗ «Подолання жорстокого поводження з людьми похилого віку: п’ять пріоритетів Десятиліття здорового старіння ООН (2021-2030)». Цей документ окреслює п’ять пріоритетів для запобігання та реагування на жорстоке поводження з людьми похилого віку:
• боротьба з ейджизмом;
• збір даних про поширеність, а також фактори ризику і захисні фактори;
• розробка та поширення економічно ефективних рішень;
• створення інвестиційного обґрунтування для вирішення цієї проблеми; та
• залучення коштів для вирішення проблеми.
Питанням літніх людей присвячено низку доповідей Верховного комісара з прав людини ООН. Однією з таких є Доповідь з питань старіння A/66/173 (2011 р.), підготовлена відповідно до резолюції 65/182, була представлена на 66-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. У доповіді вказано ключові напрямки режиму міжнародного захисту прав людини осіб похилого віку, які необхідно посилити. Серед них ліквідація фінансової експлуатації та дискримінації при працевлаштуванні, створення належної структури щодо надання догляду і залучення людей похилого віку до участі в політичному житті.
В Україні створено систему законодавства щодо соціального захисту літніх людей. Законодавчі акти спрямовані на підтримку громадян похилого віку, забезпечення повернення до повноцінного життя. Серед таких актів:
• Конституція України;
• Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»;
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• Закон України «Про соціальні послуги» тощо.
Окреме місце займають акти, спрямовані на боротьбу з насильством та дискримінацією стосовно осіб похилого віку, а саме:
• Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
• Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Можливими злочинами, пов’язаними із насильством щодо людей похилого віку можуть бути: домашнє насильство (стаття 126-1 КК України), катування (ст. 127 КК України), залишення у небезпеці (стаття 135 КК України), незаконне поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги (стаття 151 КК України), Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (стаття 165 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) тощо.
Корисні ресурси:
1. World Elder Abuse Awareness Day, 15 June. United Nations. http://surl.li/iaxhi
2. Tackling abuse of older people: five priorities for the United Nations Decade of Healthy Ageing (2021–2030). http://surl.li/iaxic
3. Madrid Plan of Action and its Implementation. http://surl.li/iaxiu
4. Алла Предибайло (2023) Міжнародно-правовий захист осіб похилого віку. http://surl.li/iaxjy